порохівниця
ПОРОХІВНИЦЯ, і, ж. Металева, дерев'яна та ін. посудинка або шкіряна торбинка для зберігання й перенесення пороху. Ганяв [Томаш] отару вздовж Бугу і не один раз надибував на забитих і збирав навколо них мідні гудзики, кулі, хрестики і порохівниці з рогу або з позеленілої міді... (Тулуб, Людолови, II, 1957, 318); До них бігцем біг між тернами Максим Кривоніс. Рукою відкидав обшиту ременем горгопку-порохівницю (Ле, Хмельницький, І, 1957, 250); Про різноманітність елементів розеткових орнаментальних мотивів, які в творчості запорізьких різьбярів були дуже поширені, свідчать різьблені дерев'яні порохівниці круглої та овальної форми (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 48); * Образно. Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом (Тют., Вир, 1964, 73).
@ Є [ще] порох у порохівницях (рідко у порохівниці) див. порох2.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порохівниця | порохівниці |
Родовий | порохівниці | порохівниць |
Давальний | порохівниці | порохівницям |
Знахідний | порохівницю | порохівниці |
Орудний | порохівницею | порохівницями |
Місцевий | на/у порохівниці | на/у порохівницях |
Кличний | порохівнице | порохівниці |