посвячуватися
ПОСВЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОСВЯТИТИСЯ, ячуся, ятишся, док. 1. церк., заст. Ставати освяченим.
2. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився (Номис, 1864, № 210); - То щоб святе письмо учити Дозволено учителям Не тим, що в попи посвятитись Засягли права, а усім (Мирний V, 1955, 290).
3. тільки недок. Пас. до посвячувати 1-4.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвячуюся | посвячуємося |
2 особа | посвячуєшся | посвячуєтеся |
3 особа | посвячується | посвячуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвячуватимуся | посвячуватимемося |
2 особа | посвячуватимешся | посвячуватиметеся |
3 особа | посвячуватиметься | посвячуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посвячувався | посвячувалися |
Жіночий рід | посвячувалася | |
Середній рід | посвячувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвячуймося | |
2 особа | посвячуйся | посвячуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | посвячуючись | |
Минулий час | посвячувавшись |