посилкуватися
ПОСИЛКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. Зробити зусилля, напружити сили; напружитися, натужитися. Посилкувались та й зробили (Сл. Гр.); Посилкувалась, щоб устати, не змогла, тут на дорозі і припала, стогнучи й плачучи (Кв.-Осн., II, 1956, 459); // Докласти багато зусиль, праці, щоб здійснити що-небудь; постаратися. - Я вже приобіцяв нашому обозному: повішу ребром за гак, коли не посилкується, щоб у городі всього було задосить (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 251); // на що, також з інфін. Зібравшись на силі, спромогтися зробити, сказати що-небудь. Після сього бояри й понесли з хати труну, а Наум таки ще услід, хоч гірко плаче, а ще таки посилкувався сказати: - Прощай, Марусю, з мого дому! (Кв.-Осн., II, 1956, 96); Посилкувавшись на галантний тон, відповів [Забейко] роблено веселим голосом (Вільде, Винен.., 1959, 62).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посилкуюся | посилкуємося |
2 особа | посилкуєшся | посилкуєтеся |
3 особа | посилкується | посилкуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посилкувався | посилкувалися |
Жіночий рід | посилкувалася | |
Середній рід | посилкувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посилкуймося | |
2 особа | посилкуйся | посилкуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посилкувавшись |