поскрипувати
ПОСКРИПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз неголосно скрипіти, видавати скрипучі звуки. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, вкриті шкурами, закурені в далекій дорозі (Коцюб., І, 1955, 180); В кутку монотонно поскрипував цвіркун (Чаб., Балкан. весна, 1960, 35); Сніг під ногами поскрипував (Томч., Жменяки, 1964, 219); // чим. Викликати скрипіння, утворювати скрип чим-небудь. Колісник, ведучи під руку Наташку, поскрипував на увесь коридор своїми чобітьми (Мирний, III, 1954, 275); Не спав.. сусіда-політрук. Ночами йому, видно, гіршало, бо чути було, як він зітхає в темряві, стримуючи біль, поскрипує зубами (Гончар, III, 1959, 177); // безос. Був погожий вечір. Брав мороз. Під ногами поскрипувало (Грим., Кавалер.., 1955, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскрипую | поскрипуємо |
2 особа | поскрипуєш | поскрипуєте |
3 особа | поскрипує | поскрипують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскрипуватиму | поскрипуватимемо |
2 особа | поскрипуватимеш | поскрипуватимете |
3 особа | поскрипуватиме | поскрипуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поскрипував | поскрипували |
Жіночий рід | поскрипувала | |
Середній рід | поскрипувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскрипуймо | |
2 особа | поскрипуй | поскрипуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поскрипуючи | |
Минулий час | поскрипувавши |