поснуватися
ПОСНУВАТИСЯ, ується, док. 1. Почати снуватися, виникати в голові одна за одною (про думки, мрії і т. ін.). Мелашка, підбадьорена за свою ходу, ще бистріше взяла ногу. А мислі по-старечому поснувалися їй, одна одну здоганяючи (Кос., Новели, 1962, 145).
2. Простягнутися в різних напрямках по поверхні чого-небудь. Дніпро з притоками, стариками, старицями, поснувався по землі, як дорогоцінна її кров у судинах (Довж., III, 1960, 502); // Почати поширюватися в певному напрямі; потягнутися (про дим, туман тощо). Давид.. затягся цигаркою - димок з неї до лівого ока тоненько поснувався - аж примружив парубок (Головко, II, 1957, 31).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поснуюся | поснуємося |
2 особа | поснуєшся | поснуєтеся |
3 особа | поснується | поснуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поснувався | поснувалися |
Жіночий рід | поснувалася | |
Середній рід | поснувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поснуймося | |
2 особа | поснуйся | поснуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поснувавшись |