поспихати
ПОСПИХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зіпхнути з чого-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Вони [тухольці] живо дрюками поспихали тих нещасних [монголів] у воду (Фр., VI, 1951, 133); Їй хотілось поспихати з човна небожів і позакидувати їх кудись в очерет (Н.-Лев., IV, 1956, 120).
поспіваТи 1, аю, аєш, док. Співати якийсь час. - Хазяїни були люди добрі, та не було мені вільного часу ні поспівать, ні потанцювати (Н.-Лев., II, 1956, 175); [Павло:] Що за неволя женитись рано? Оженився, тоді вже ні на вулицю, ні на вечорниці, ні поспівать тобі, ні пожартувать... (Кроп., II, 1958, 361); Молодь вийшла у сад погуляти, поспівати та пожартувати (Мак., Вибр., 1954, 240).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспихаю | поспихаємо |
2 особа | поспихаєш | поспихаєте |
3 особа | поспихає | поспихають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поспихав | поспихали |
Жіночий рід | поспихала | |
Середній рід | поспихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспихаймо | |
2 особа | поспихай | поспихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поспихавши |