постуляти
ПОСТУЛЯТИ, яємо, яєте і ПОСТУЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех. Стулити (губи, повіки і т. ін.) (про багатьох). Без крику, гладко постулявши крила, Мов раді, що перемогла їх [пташин] сила, Швиденько дзьобають у нього очі (Фр., XIII, 1954, 384).
Губи (губки) постулювати, розм. - замовкнути (про багатьох). Коли ж гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати (Номис, 1864, № 1426).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постуляю | постуляємо |
2 особа | постуляєш | постуляєте |
3 особа | постуляє | постуляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постуляв | постуляли |
Жіночий рід | постуляла | |
Середній рід | постуляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постуляймо | |
2 особа | постуляй | постуляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постулявши |