посукати
ПОСУКАТИ, посукаю, посукаєш і посучу, посучиш, док,, перех. 1. Звити, скрутити, сплести разом; // Зсукати все або багато чого-небудь.
2. Сукаючи, виготовити (мотузки, нитки і т. ін.). - Чом ти, козаче, поводів не маєш..? Ой як не маєш, а я ж би ті [тобі] посукала (Чуб., V, 1872, 391); // Зробити, виготовити (свічки). Із його сала свічі посукала [пані] (Чуб., V, 1872, 1072).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посукаю | посукаємо |
2 особа | посукаєш | посукаєте |
3 особа | посукає | посукають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посукав | посукали |
Жіночий рід | посукала | |
Середній рід | посукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посукаймо | |
2 особа | посукай | посукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посукавши |