посімейство
ПОСІМЕЙСТВО, ПОСЕМЕЙСТВО, а, с. , діал. Родина, сім'я, сімейство. - Спершу парубок повинен своє місце посісти поміж людей, звестися на власні, а тоді вже заводити собі посімейство (Смолич, Мир.., 1958, 7); На них [лісовиків] дивилися крізь шибки перелякані очі шинкаревого посімейства (Панч, Гомон. Україна, 1954, 296); Єремія, як оженився з Гризельдою Замойською, переїхав у сей замок на життя з своїм посемейством (Стор., І, 1957, 365); Отряхуватий Кульбабенко, виявилося, був зразковим сім'янином і навіть тепер, без дозволу, інколи провідував своє чимале посемейство (Стельмах, Правда.., 1961, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посімейство | посімейства |
Родовий | посімейства | посімейств |
Давальний | посімейству | посімействам |
Знахідний | посімейство | посімейства |
Орудний | посімейством | посімействами |
Місцевий | на/у посімействі | на/у посімействах |
Кличний | посімейство | посімейства |