потвердження
ПОТВЕРДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. потвердити. Бойко.. щоразу звертався до людей за потвердженням, і збори в один голос підтримували його (Ю. Янов., Мир, 1956, 91); // Слова або документ, що потверджують, засвідчують що-небудь. - Продав пану наші папери? Наші інвентарі, наші потвердження, наші декрети і привілеї? (Фр., VIII, 1952, 12); Заблудовський.. хотів би почути потвердження чуток від самого Наливайка (Ле, Наливайко, 1957, 413); - Поставлю питання на засіданні обкому.. Але тільки після того, як одержимо потвердження, що «вантаж» благополучно прибув на місце... (Ю. Янов., І, 1954, 236).
На потвердження чого - щоб потвердити, засвідчити правдивість чого-небудь. На потвердження своїх слів парубок підняв сорочку і показав сполосовану канчуками спину (Добр., Очак. розмир, 1965, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потвердження | потвердження |
Родовий | потвердження | потверджень |
Давальний | потвердженню | потвердженням |
Знахідний | потвердження | потвердження |
Орудний | потвердженням | потвердженнями |
Місцевий | на/у потвердженні | на/у потвердженнях |
Кличний | потвердження | потвердження |