потворно
ПОТВОРНО. Присл. до потворний. Голова у нього була схожа на яйце і потворно велика (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 311); Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене, юнацьке обличчя... (Гончар, Тронка, 1963, 211); Він [Г. Сковорода] бачив, що світ [за часів царизму] створений неможливо - однобоко, потворно і що його треба поліпшити (Тич., III, 1957, 110).