потепління
ПОТЕПЛІННЯ, ПОТЕПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. потепліти. В результаті потепління в епоху епіпалеоліту на території Східної Європи поступово встановились ландшафтні умови, близькі до сучасних: тундра - на півночі, степи - на півдні (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 31); Відчувається легке потеплення, зима здає свої позиції (Ле, Опов. та нариси, 1950, 163); Вдень морозило, а зараз вітер повернув з півдня і настало раптове потепління (Гур., Життя.., 1954, 127); * Образно. Світ відчув потепління міжнародного клімату, пом'якшення напруженості у відносинах між державами (Ком. Укр., 4, 1960, 14).
2. перен. Пом'якшення, лагідність, ласкавість. Отава тримався суворого тону. Жодної нотки потепління! (Загреб., Диво, 1968, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потепління | потепління |
Родовий | потепління | потеплінь |
Давальний | потеплінню | потеплінням |
Знахідний | потепління | потепління |
Орудний | потеплінням | потепліннями |
Місцевий | на/у потеплінні | на/у потепліннях |
Кличний | потепління | потепління |