потолоч
ПОТОЛОЧ, і, ж., збірн. 1. розм. Потолочена, пом'ята трава, хліб і т. ін. Незібрані стебла плосконі згодом ламаються і перетворюються у потолоч, яка дуже затримує роботу машин при збиранні матірки (Техн. культ., 1956, 183).
2. перен., зневажл. Те саме, що покидьки 2. Збираючись у черговий антикомуністичний похід, імперіалісти не забувають взяти з собою для послуг емігрантську потолоч (Ком. Укр., 4, 1966, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потолоч | потолочі |
Родовий | потолочі | потолочей |
Давальний | потолочі | потолочам |
Знахідний | потолоч | потолочі |
Орудний | потолоччю | потолочами |
Місцевий | на/у потолочі | на/у потолочах |
Кличний | потолоче | потолочі |