потомитися
ПОТОМИТИСЯ, томиться, томимося, томитеся; мн. потомляться; док. 1. Утомитися (про всіх або багатьох). Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами. Дуже-таки й потомились, бідолахи; деякі вже й приставать стали (Стор., І, 1957, 389); Подивись: женці схилились Потомились І від праці від тяжкої Потом вкрились (Рильський, І, 1960, 107); За день коні встигли потомитися, під шлейками мокра шерсть була вже забілена милом (Панч, II, 1956, 478).
2. Стомитися, знесиліти від ходіння, важкої роботи і т. ін. (про руки, ноги тощо). Тим часом сонце спустилось низенько; потомились руки граючи, потомились ноги танцюючи (Н.-Лев., І, 1956, 79); Потомилися пальці слабі, Червоніють отемрені [отьмарені] очі, - Швачка ж голкою вертить в журбі (Граб., І, 1959, 235); Агей, воли ви круторогі, чого ви стали на межі? Чи затупились лемеші, чи потомились ваші ноги? (Сос., II, 1958, 398).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потомлюся | потомимося |
2 особа | потомишся | потомитеся |
3 особа | потомиться | потомляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потомився | потомилися |
Жіночий рід | потомилася | |
Середній рід | потомилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потомімося | |
2 особа | потомися | потоміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потомившись |