потоншений
ПОТОНШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потоншити.
2. у знач. прикм. Тонший, ніж звичайно, ніж був раніше. В більшості досліджуваних препаратів шкіри піддослідних тварин епідерміс був потоншений (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 97).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потоншений | потоншена | потоншене | потоншені |
Родовий | потоншеного | потоншеної | потоншеного | потоншених |
Давальний | потоншеному | потоншеній | потоншеному | потоншеним |
Знахідний | потоншений, потоншеного | потоншену | потоншене | потоншені, потоншених |
Орудний | потоншеним | потоншеною | потоншеним | потоншеними |
Місцевий | на/у потоншеному, потоншенім | на/у потоншеній | на/у потоншеному, потоншенім | на/у потоншених |