потоплений
ПОТОПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потопити2. Вони разом згинали коліна, благаючи бога, щоб припустив до вечері ті душі, що їх ніхто не знає, що пропадом пропадають,.. дорогами покалічені, водами потоплені (Коцюб., II, 1955, 336); Близько 1300 транспортів і більш як 1200 ворожих бойових кораблів були потоплені радянськими моряками (Ком. Укр., 5, 1970, 61); // потоплено, безос. присудк. сл. Комісар згадав, що в цій воді багато потоплено людей, і вони, здалося йому, стоять шерегами на дні (Ю. Янов., II, 1958, 108).
2. у знач. прикм. Який потонув, утопився. В безперервних боях дивізія не раз зазнає гіркоти найтяжчих втрат, а все ж сили її зростатимуть; ворог не раз вважатиме її оточеною і знищеною, розсіяною в тайзі, потопленою в болотах, а вона виникатиме знову (Гончар, II, 1959, 303); У воді застигли блискучі, вилизані течією камінні брили, наче стадо потоплених турів (Кол., Терен.., 1959, 92); // у знач. ім. потоплений, ного, ч.; потоплена, ної, ж. Той (та), що потонув (потонула), втопився (втопилася). Витягав [Данько багром] якесь баговиння, зачіпав вербове корчомаччя, крок за кроком посуваючись далі: потоплених ніде не було (Гончар, II, 1959, 225).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потоплений | потоплена | потоплене | потоплені |
Родовий | потопленого | потопленої | потопленого | потоплених |
Давальний | потопленому | потопленій | потопленому | потопленим |
Знахідний | потоплений, потопленого | потоплену | потоплене | потоплені, потоплених |
Орудний | потопленим | потопленою | потопленим | потопленими |
Місцевий | на/у потопленому, потопленім | на/у потопленій | на/у потопленому, потопленім | на/у потоплених |