потоплення
ПОТОПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопити2, потопляти і потопитися. В основу твору «Загибель ескадри» покладені історичні події 1918 року, зв'язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (Укр. літ., 10, 1957, 124); Потоплення великого танкера позбавляло заправки близько 5 тисяч літаків або 10 тисяч танків (Рад. Укр., 30.VII 1967, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потоплення | потоплення |
Родовий | потоплення | потоплень |
Давальний | потопленню | потопленням |
Знахідний | потоплення | потоплення |
Орудний | потопленням | потопленнями |
Місцевий | на/у потопленні | на/у потопленнях |
Кличний | потоплення | потоплення |