потоптаний
ПОТОПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потоптати. Глянь на луг - не вся травиця Ще потоптана упрах (Граб., І, 1959, 62); Там [на Україні] зараз вогненні заграви, руїн і навали сліди і дивиться місяць кривавий в потоптані катом сади (Сос., II, 1958, 264); Складачі [народних пісень] ті - переважно женщини [жінки], у котрих любов - найбільші святощі, єдина прикраса бідного, а так часто і безсердечно потоптаного та ламаного життя (Фр., XVI, 1955, 91); // у знач. прикм. Коронний гетьман Микола Потоцький стояв перед гетьманом Остряницею і Гунею в оточенні козацької старшини і, присягаючи, обіцяв від імені короля повернути Україні потоптані права (Довж., І, 1958, 273); // потоптано, безос. присудк. сл. [Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові.. Поруччя на сходах поламано, підлоги позривано,.. попсовано, порізано, порозкидано, потоптано, порубано - вкрай сплюндровано! (Л. Укр., IV, 1954, 247); В країнах звірячого фашизму права людини потоптано, понищено, побито (Тич., III, 1957, 54).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потоптаний | потоптана | потоптане | потоптані |
Родовий | потоптаного | потоптаної | потоптаного | потоптаних |
Давальний | потоптаному | потоптаній | потоптаному | потоптаним |
Знахідний | потоптаний, потоптаного | потоптану | потоптане | потоптані, потоптаних |
Орудний | потоптаним | потоптаною | потоптаним | потоптаними |
Місцевий | на/у потоптаному, потоптанім | на/у потоптаній | на/у потоптаному, потоптанім | на/у потоптаних |