потуплюватися
ПОТУПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОТУПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПОТУПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. потупляться; док. 1. Опускати донизу голову, дивитися вниз. Дід не договорив, тільки вусом моргнув і так глянув на Одарку, що вона потупилася і почервоніла, як калина (Стор., І, 1957, 93); Бабенко.. сидів мовчки, винувато потупившись, наче боявся, що люди почнуть показувати на нього пальцями (Руд., Остання шабля, 1959, 539).
2. Опускатися донизу (про голову), бути спрямованим униз (про очі, погляд і т. ін.). Потуптесь, очі, тиходумно в землю (П. Куліш, Вибр., 1969, 379).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потуплююся | потуплюємося |
2 особа | потуплюєшся | потуплюєтеся |
3 особа | потуплюється | потуплюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потуплюватимуся | потуплюватимемося |
2 особа | потуплюватимешся | потуплюватиметеся |
3 особа | потуплюватиметься | потуплюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потуплювався | потуплювалися |
Жіночий рід | потуплювалася | |
Середній рід | потуплювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потуплюймося | |
2 особа | потуплюйся | потуплюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потуплюючись | |
Минулий час | потуплювавшись |