похвастати
ПОХВАСТАТИ, аю, аєш, док. 1. Висловитися про себе, про близьку людину, про свої або її успіхи, досягнення, вчинки з хвастощами. Наші по крові бродили,.. Щоб швидше поспішить к Енею Похвастать храбростю [хоробрістю] своєю (Котл., І, 1952, 227); - Навіщо ти вигадуєш різні неймовірні пригоди, яких ніколи насправді з тобою не бувало? Ти любиш похвастати (Донч., VI, 1957, 409).
2. Хвастати якийсь час. А не вік же дівкою гуляти: треба погуляти, .. похвастати! (Григ., Вибр., 1959, 100).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похвастаю | похвастаємо |
2 особа | похвастаєш | похвастаєте |
3 особа | похвастає | похвастають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похвастав | похвастали |
Жіночий рід | похвастала | |
Середній рід | похвастало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похвастаймо | |
2 особа | похвастай | похвастайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похваставши |