похлюпати
ПОХЛЮПАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Захлюпати багато чого-небудь; хлюпнути на щось у кількох або багатьох місцях.
2. неперех. Хлюпати якийсь час. Дощ похлюпав і перестав.
3. неперех., розм. Піти, поїхати, хлюпаючи. Сергій звернув із залюдненого по-весняному тротуару й похлюпав просто нерівним бруком (Епік, Тв., 1958, 204).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похлюпаю | похлюпаємо |
2 особа | похлюпаєш | похлюпаєте |
3 особа | похлюпає | похлюпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похлюпав | похлюпали |
Жіночий рід | похлюпала | |
Середній рід | похлюпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похлюпаймо | |
2 особа | похлюпай | похлюпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похлюпавши |