похмуритися
ПОХМУРИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. Стати похмурим, затягтися хмарами (перев. про небо). Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Янов., І, 1959, 237); Похмурилось небо. Сховалося сонце (Кач., II, 1958, 466); * Образно. Померли батьки - він сиротою-хлоп'ям по наймах по хуторах... І степ тоді похмурився. І було холодно під дощами в драній свитині (Головко, I, 1957, 199).
2. Стати хмурим, сумним або сердитим; нахмуритися. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати (Сл. Гр.); Олена Іванівна, мов ужалена, опустилася, лице їй поблідло, очі похмурилися (Мирний, III, 1954, 91); Доктор Гальванеску.. виявив цілком очевидне невдоволення - він затурбувався і суворо похмурився (Смолич, І, 1958, 66).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похмурюся | похмуримося |
2 особа | похмуришся | похмуритеся |
3 особа | похмуриться | похмуряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похмурився | похмурилися |
Жіночий рід | похмурилася | |
Середній рід | похмурилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похмурмося | |
2 особа | похмурся | похмуртеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похмурившись |