походжати
ПОХОДЖАТИ, аю, аєш, недок. Повільно ходити туди й назад або прогулюватися. Край берега дівчинонька Тихо походжає (Гл., Вибр., 1951, 179); Він походжає від столу до дверей, поскрипує офіцерськими чобітьми (Чаб., Балкан. весна, 1960, 126); Штук шестеро голубів.. поважно походжають по даху, гудуть, туркочуть (Збан., Мор. чайка, 1959, 37).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | походжаю | походжаємо |
2 особа | походжаєш | походжаєте |
3 особа | походжає | походжають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | походжатиму | походжатимемо |
2 особа | походжатимеш | походжатимете |
3 особа | походжатиме | походжатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | походжав | походжали |
Жіночий рід | походжала | |
Середній рід | походжало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | походжаймо | |
2 особа | походжай | походжайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | походжаючи | |
Минулий час | походжавши |