похоронити
ПОХОРОНИТИ, роню, рониш, док., перех. Те саме, що поховати 1. Серце холоне, Як подумаю, що може Мене похоронять На чужині, - і ці думи Зо мною сховають!.. (Шевч., II, 1963, 237); Похоронили Олексія, Поклали квіти на могилу... (Тарн., З дал. дороги, 1961, 462); Ти вмер, Густаве... Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу... (Сос., II, 1958, 356); Чимало я похоронив надій! (Фр., XI, 1952, 241); * Образно. - Прямо скажу: женившись на простій дівчині, ти зразу ж похоронив би себе для громадського життя (Головко, II, 1957, 559).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похороню | похоронимо |
2 особа | похорониш | похороните |
3 особа | похоронить | похоронять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похоронив | похоронили |
Жіночий рід | похоронила | |
Середній рід | похоронило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похоронімо | |
2 особа | похорони | похороніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похоронивши |