поцінований
ПОЦІНОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поцінувати. Поціноване майно.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поцінований | поцінована | поціноване | поціновані |
Родовий | поцінованого | поцінованої | поцінованого | поцінованих |
Давальний | поцінованому | поцінованій | поцінованому | поцінованим |
Знахідний | поцінований, поцінованого | поціновану | поціноване | поціновані, поцінованих |
Орудний | поцінованим | поцінованою | поцінованим | поцінованими |
Місцевий | на/у поцінованому, поцінованім | на/у поцінованій | на/у поцінованому, поцінованім | на/у поцінованих |