почасувати
ПОЧАСУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, рідко. Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось. [Калеб:] Браття, я б ще гадав йому [Річарду] почасувати - тож і Содому бог почасував - він, може, схаменеться (Л. Укр., III, 1952, 78).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почасую | почасуємо |
2 особа | почасуєш | почасуєте |
3 особа | почасує | почасують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почасував | почасували |
Жіночий рід | почасувала | |
Середній рід | почасувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почасуймо | |
2 особа | почасуй | почасуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почасувавши |