почвалати
ПОЧВАЛАТИ1, аю, аєш, розм. Док. до чвалати1. Еней з Паллантом обнімався.. Потім до лісу почвалав (Котл., І, 1952, 201); Кміта почвалав ніби старечою ходою, спираючись на прохацький костур (Н.-Лев., IV, 1956, 307); // перен. Повільно поїхати, поплисти і т. ін. (про машину, пароплав тощо). Почулось важке, астматичне хрипіння пари, це старий буксир, невидимий у темряві, але ясно позначений сигнальними вогнями, почвалав униз за течією (Собко, Срібний корабель, 1961, 36).
ПОЧВАЛАТИ2, аю, аєш, розм. Док. до чвалати2. Микола поцілував паню [Міхонську] в руку, сів охляп на коня, підстеливши тілько якусь стару сердачину, і почвалав, аж закурилось (Фр., III, 1950, 439).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почвалаю | почвалаємо |
2 особа | почвалаєш | почвалаєте |
3 особа | почвалає | почвалають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почвалав | почвалали |
Жіночий рід | почвалала | |
Середній рід | почвалало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почвалаймо | |
2 особа | почвалай | почвалайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почвалавши |