пошаркування
ПОШАРКУВАННЯ, я, с. , розм. Дія за знач. пошаркувати і звуки, утворювані цією дією. Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошаркування Юлиних ніг (Тют., Вир, 1964, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пошаркування | пошаркування |
Родовий | пошаркування | пошаркувань |
Давальний | пошаркуванню | пошаркуванням |
Знахідний | пошаркування | пошаркування |
Орудний | пошаркуванням | пошаркуваннями |
Місцевий | на/у пошаркуванні | на/у пошаркуваннях |
Кличний | пошаркування | пошаркування |