пошарпаний
ПОШАРПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошарпати. Обутий [Харон] в драні постоли; Із дір онучі волочились, Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були (Котл., І, 1952, 130); І вже ось-ось ми ворога натисли! ..Пошарпані над ними стяги звисли (Фр., X, 1954, 62); Раптом впала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка (Л. Укр., III, 1952, 740); Теплохід «Славгород» після багатьох рейсів, пошарпаний океанськими хвилями, причалив до стінки судноремонтного заводу (Роб. газ., 20.IV 1966, 1); Вже надвечір з степової могили перебрались до села кулеметники.., прийшла пошарпана піша розвідка якогось полка (Гончар, II, 1959, 325); * Образно. Різкий, пронизуватий вітер тріпав прапори й стяги і гнав по млистому небу клочками пошарпані хмари (Стар., Облога.., 1961, 9); Знову у тім пошарпанім серці воскрес образ дорогої, тихої дівчини (Стар., Облога.., 1961, 45); Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити крильця, пошарпані горем (Л. Укр., І, 1951, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пошарпаний | пошарпана | пошарпане | пошарпані |
Родовий | пошарпаного | пошарпаної | пошарпаного | пошарпаних |
Давальний | пошарпаному | пошарпаній | пошарпаному | пошарпаним |
Знахідний | пошарпаний, пошарпаного | пошарпану | пошарпане | пошарпані, пошарпаних |
Орудний | пошарпаним | пошарпаною | пошарпаним | пошарпаними |
Місцевий | на/у пошарпаному, пошарпанім | на/у пошарпаній | на/у пошарпаному, пошарпанім | на/у пошарпаних |