поштово-ощадний
ПОШТОВО-ОЩАДНИЙ, -а, -е: <> Поштово-ощадні банки – одні з найбільш розповсюджених видів ощадних установ у закордонних країнах, в організаційному відношенні – об'єднаних з поштовою системою; ці банки виникли наприкінці ХІХ – початку XX ст. як інститути із залучення заощаджень населення; у сучасних умовах поширені у Великій Британії, Франції, Фінляндії, Японії, Єгипті, Індії та інших країнах; поштово-ощадні банки виступають кредиторами держави і обслуговують населення в місцевостях, де немає комерційних банків; поштово-ощадні банки не мають акціонерного капіталу, їхні зобов'язання гарантовані державою; ці банки акумулюють кошти населення через поштові відділення, роль яких обмежується прийомом і видачею коштів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поштово-ощадний | поштово-ощадна | поштово-ощадне | поштово-ощадні |
Родовий | поштово-ощадного | поштово-ощадної | поштово-ощадного | поштово-ощадних |
Давальний | поштово-ощадному | поштово-ощадній | поштово-ощадному | поштово-ощадним |
Знахідний | поштово-ощадний, поштово-ощадного | поштово-ощадну | поштово-ощадне | поштово-ощадні, поштово-ощадних |
Орудний | поштово-ощадним | поштово-ощадною | поштово-ощадним | поштово-ощадними |
Місцевий | на/у поштово-ощадному, поштово-ощаднім | на/у поштово-ощадній | на/у поштово-ощадному, поштово-ощаднім | на/у поштово-ощадних |