пощербитися
ПОЩЕРБИТИСЯ, иться; мн. пощербляться. Док. до щербитися. Оружжя козацьке пощербилося рублячи (Вовчок, І, 1955, 334); Федір обдивлявся серпи, чи не пощербилися, не потупилися (Мирний, IV, 1955, 222); - А що, панове? Чи є ще порох у порохівницях? Чи не пощербилися шаблі? (Довж., І, 1958, 262); День і ніч, і ще дві ночі Гнали нас погоні. Пощербилися підкови, Потомились коні (Перв., І, 1958, 153).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пощерблюся | пощербимося |
2 особа | пощербишся | пощербитеся |
3 особа | пощербиться | пощербляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пощербився | пощербилися |
Жіночий рід | пощербилася | |
Середній рід | пощербилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пощербімося | |
2 особа | пощербися | пощербіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пощербившись |