поєднання
ПОЄДНАННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поєднати 1, 2 і поєднатися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (Гончар, Таврія.., 1957, 607); - Це було потайне поєднання наших душ (Н.-Лев., IV, 1956, 232); - Що ж нас від гибелі спасе? А то: міцніше поєднання Всіх сил, що тільки є живі (Граб., І, 1959, 134); Просто передо мною здіймався голий шпиль гори. На вершечку росла сосна. Я й тепер бачу це чарівне поєднання (Ю. Янов., II, 1958, 104); Характерною рисою «Капіталу» Маркса є органічне поєднання в ньому революційної теорії і революційної практики (Ком. Укр., 6, 1966, 20); Пісня відзначається особливо тісним поєднанням слова й мелодії (Рад. літ-во, 5, 1958, 22).
2. заст. Угода, договір. Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поєднання | поєднання |
Родовий | поєднання | поєднань |
Давальний | поєднанню | поєднанням |
Знахідний | поєднання | поєднання |
Орудний | поєднанням | поєднаннями |
Місцевий | на/у поєднанні | на/у поєднаннях |
Кличний | поєднання | поєднання |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поєднання | поєднання |
Родовий | поєднання | поєднань |
Давальний | поєднанню | поєднанням |
Знахідний | поєднання | поєднання |
Орудний | поєднанням | поєднаннями |
Місцевий | на/у поєднанні | на/у поєднаннях |
Кличний | поєднання | поєднання |