працівниця
ПРАЦІВНИЦЯ, і, ж. Жін. до працівник. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Сміл., Сад, 1952, 185); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників, надавало нової сили, буйним рястом розпускалося в серці (Донч., II, 1956, 126).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | працівниця | працівниці |
Родовий | працівниці | працівниць |
Давальний | працівниці | працівницям |
Знахідний | працівницю | працівниць |
Орудний | працівницею | працівницями |
Місцевий | на/у працівниці | на/у працівницях |
Кличний | працівнице | працівниці |