прачка
ПРАЧКА, и, ж. Робітниця, праця якої полягає в пранні білизни. Бідна прачка або послугачка щоденною важкою працею здобуває собі кусник чорного хліба (Фр., II, 1950, 310); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин і тільки скеровували їхні дії (Загреб., День., , 1964, 33); // Жінка, що пере білизну. Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок (Фр., III, 1950, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прачка | прачки |
Родовий | прачки | прачок |
Давальний | прачці | прачкам |
Знахідний | прачку | прачок |
Орудний | прачкою | прачками |
Місцевий | на/у прачці | на/у прачках |
Кличний | прачко | прачки |