прекраснодушність
ПРЕКРАСНОДУШНІСТЬ, ності, ж., книжн. Піднесено-сентиментальний настрій; схильність все ідеалізувати, у всьому бачити приємне, прекрасне, прикрашати що-небудь. Провина Сокола була дуже серйозна, і Ліза не мала права виказувати йому найменшої прекраснодушності (Руд., Вітер.., 1958, 36); Манілову, поряд з фантазерством і мнимою прекраснодушністю, безперечно, властива глибока відчуженість від народу (Рад. літ-во, 18, 1955, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прекраснодушність | прекраснодушності |
Родовий | прекраснодушності, прекраснодушности | прекраснодушностей |
Давальний | прекраснодушності | прекраснодушностям |
Знахідний | прекраснодушність | прекраснодушності |
Орудний | прекраснодушністю | прекраснодушностями |
Місцевий | на/у прекраснодушності | на/у прекраснодушностях |
Кличний | прекраснодушносте | прекраснодушності |