препозитивний
ПРЕПОЗИТИВНИЙ, а, е, грам. Прикм. до препозиція. Залежно від способу розташування відносно іменника артикль може бути препозитивним, тобто таким, що стоїть перед іменником (Сл. лінгв. терм., 1957, 17); Цікаво, що препозитивна структура порівняння у Яновського зустрічається рідше, ніж постпозитивна (Мова і стиль «Вершників», 1955, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | препозитивний | препозитивна | препозитивне | препозитивні |
Родовий | препозитивного | препозитивної | препозитивного | препозитивних |
Давальний | препозитивному | препозитивній | препозитивному | препозитивним |
Знахідний | препозитивний, препозитивного | препозитивну | препозитивне | препозитивні, препозитивних |
Орудний | препозитивним | препозитивною | препозитивним | препозитивними |
Місцевий | на/у препозитивному, препозитивнім | на/у препозитивній | на/у препозитивному, препозитивнім | на/у препозитивних |