прив'ялювати
ПРИВ'ЯЛЮВАТИ, юю, юєш, недок, , ПРИВ'ЯЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Частково позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. Коли в спеку довго дивишся на безхмарне гаряче небо, то здається, ніби з нього спадає голубе полум'я. Ось те гаряче полум'я торкається землі, прив'ялює бурякове листя (Мокр., Слід.., 1969, 109); Літо ще не встигло прив'ялити буйну зелень весни (Дмит., Обпалені.., 1962, 15); // Злегка підсушувати на сонці, на свіжому повітрі. Перед початком копання картоплі картоплиння скошують, прив'ялюють і силосують разом з кукурудзою (Хлібороб Укр., 8, 1964, 12); Показавши Горпині свої володіння, Нур'ялі знаками пояснив, що треба підрізувати частину винограду, а решту прив'ялити на кущах на родзинки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 289).
2. перен., розм. Те саме, що приголомшувати. Вона мене кріпила своєю радою, а чоловік так і прив'ялить словом (Барв., Опов.., 1902, 287).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прив'ялюю | прив'ялюємо |
2 особа | прив'ялюєш | прив'ялюєте |
3 особа | прив'ялює | прив'ялюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прив'ялюватиму | прив'ялюватимемо |
2 особа | прив'ялюватимеш | прив'ялюватимете |
3 особа | прив'ялюватиме | прив'ялюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прив'ялював | прив'ялювали |
Жіночий рід | прив'ялювала | |
Середній рід | прив'ялювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прив'ялюймо | |
2 особа | прив'ялюй | прив'ялюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прив'ялюючи | |
Минулий час | прив'ялювавши |