привносити
ПРИВНОСИТИ, ошу, осиш, недок.. ПРИВНЕСТИ, су, сеш; мин. ч. привніс, несла, ло; док., перех. Вносити в що-небудь щось додаткове або стороннє. Кожний письменник привносить у свої твори щось від своєї долі, від особистих переживань (Літ. Укр., 8.V 1964, 3); В основу її [постановки за творами О. Кобилянської] автор.. поклав оповідання «Вовчиха», привнісши до створеної ним п'єси мотиви інших творів (Мист., 4, 1964, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | привношу | привносимо |
2 особа | привносиш | привносите |
3 особа | привносить | привносять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | привноситиму | привноситимемо |
2 особа | привноситимеш | привноситимете |
3 особа | привноситиме | привноситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | привносив | привносили |
Жіночий рід | привносила | |
Середній рід | привносило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | привносьмо | |
2 особа | привнось | привносьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | привносячи | |
Минулий час | привносивши |