привіска
ПРИВІСКА, и, ч., рідко. Те саме, що підвісок. Очі її розгорілися, коли вона нагляділа аж три довгих шовкових стьожки невеличкі, з хрестиками на привісках (Мирний, III, 1954, 24); Обдирали [солдати] церкву: сокирою вирубали царські врата, вилитії з чистого срібла, і рвали з образів шати і привіски (Стор., І, 1957, 257).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | привіска | привіски |
Родовий | привіски | привісок |
Давальний | привісці | привіскам |
Знахідний | привіску | привіски |
Орудний | привіскою | привісками |
Місцевий | на/у привісці | на/у привісках |
Кличний | привіско | привіски |
привісок
ПРИВІСОК, ска, ч. 1. Те, що привішено до чого-небудь.
2. перен. Доповнення, додаток до чого-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | привісок | привіски |
Родовий | привіска | привісків |
Давальний | привіскові, привіску | привіскам |
Знахідний | привісок | привіски |
Орудний | привіском | привісками |
Місцевий | на/у привіску | на/у привісках |
Кличний | привіску | привіски |