пригвинчувати
ПРИГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. Прикріплювати або доводити що-небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою. Кріпили деталь за деталлю, нарізали болти, міцно пригвинчували гайки, гнули залізо для рам (Трубл., І, 1955, 136); І дивиться пильно гвардієць вперед, Пригвинчуючи на рушницю багнет (Бажан, І, 1946, 139); // Прикріплювати що-небудь до чогось гвинтом (гвинтами), гайкою (гайками). Опівдні, коли звели ще один стовп біля школи, Іван.. поліз пригвинчувати плафони (Зар., Світло, 1961, 4); Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду. Пригвинтив орден, затяг ременя (Гончар, І, 1954, 301); На вишці пригвинтили Годинник до стіни (Мур., Наша вулиця, 1949, 6).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригвинчую | пригвинчуємо |
2 особа | пригвинчуєш | пригвинчуєте |
3 особа | пригвинчує | пригвинчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригвинчуватиму | пригвинчуватимемо |
2 особа | пригвинчуватимеш | пригвинчуватимете |
3 особа | пригвинчуватиме | пригвинчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пригвинчував | пригвинчували |
Жіночий рід | пригвинчувала | |
Середній рід | пригвинчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригвинчуймо | |
2 особа | пригвинчуй | пригвинчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пригвинчуючи | |
Минулий час | пригвинчувавши |