пригодитися
ПРИГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Виявитися придатним, корисним для кого-, чого-небудь. Не плюй в колодязь: пригодиться води напиться (Номис, 1864, № 44070); - Там [у монголів].. твій Максим, і хто знає, може, ми один другому на що пригодимось (Фр., VI, 1951, 114); Йонька вийняв димучий патрон, понюхав його, покрутив у пальцях, прикидаючи, чи не пригодиться в господарстві (Тют., Вир, 1964, 399).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригоджуся | пригодимося |
2 особа | пригодишся | пригодитеся |
3 особа | пригодиться | пригодяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пригодився | пригодилися |
Жіночий рід | пригодилася | |
Середній рід | пригодилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригодьмося | |
2 особа | пригодься | пригодьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пригодившись |