пригодницький
ПРИГОДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Побудований на пригодах (у 2 знач.). В його розповіді мелькнуло.. кілька екзотичних назв, і вони нагадали Гловацькому читані колись, за юнацьких років, пригодницькі книги (Жур., До них іде.., 1952, 67); Чудернацькі проекти, схожі на сюжети пригодницьких романів, один від одного химерніший, снуються в його голові (Мур., Жила.. вдова, 1960, 185); Пригодницька фабула; Пригодницький фільм; Пригодницький жанр,
2. Власт. тому, хто шукає пригод (у 2 знач.). Пригодницькі мрії летіли широко, і здавалося - зараз підійде невідома людина і почнеться перша частина великої пригоди (Коп., Вибр., 1948, 110); Не тільки такі, як Віталик, тамували тут [на покинутому судні] пригодницьку свою жагу, а й серйозні дядьки (Гончар, Тронка, 1963, 239).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пригодницький | пригодницька | пригодницьке | пригодницькі |
Родовий | пригодницького | пригодницької | пригодницького | пригодницьких |
Давальний | пригодницькому | пригодницькій | пригодницькому | пригодницьким |
Знахідний | пригодницький, пригодницького | пригодницьку | пригодницьке | пригодницькі, пригодницьких |
Орудний | пригодницьким | пригодницькою | пригодницьким | пригодницькими |
Місцевий | на/у пригодницькому, пригодницькім | на/у пригодницькій | на/у пригодницькому, пригодницькім | на/у пригодницьких |