пригрівати
ПРИГРІВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИГРІТИ, ію, ієш, док., перех. 1. також без додатка. Віддавати своє тепло кому-, чому-небудь. Сонце підбилося вже височенько і пригрівало (Коцюб., І, 1955, 129); Дружним хором почали мурликати дев'ятеро котів - баба пестила й пригрівала їх у своєму ліжку (Смолич, II, 1958, 96); Повіє теплий вітерець, пригріє сонечко... (Кв.-Осн., II, 1956, 144); * Образно. Погляд твій, мов промінь ясний Сонця навесні, Так голубить, пригріває Серденько мені (Вороний, Вибр., 1959, 107); І коли я впаду безсилий, Ніхто не спиниться йдучи, Хіба що вітер полудневий Крилом пригріє летючи (Олесь, Вибр., 1958, 406); // Зігрівати що-небудь біля якогось джерела тепла. Край груби сідає [козак], Плечі свої козацькі пригріває (Укр.. думи.., 1955, 74).
2. перен. Піклуючись про кого-небудь, співчуваючи комусь, жаліти, оберігати, давати притулок і т. ін. Василеві добре.., матерня ласка тілько його одного і пригріває (Мирний, IV, 1955, 77); А оцю сирітку - невже-таки ніхто не пригріє та не пригорне? (Фр., XVI, 1955, 362); Яким же я виявився лопухом!.. Розманіжився, розтанув, от, мовляв, яке в мене добре серце: виплідка свого найлютішого ворога пригрів (Речм., Твій побратим, 1962, 139); // Виявляти ніжність, ласку до кого-небудь. - Ляж, Вітальчику, та поспи, - з ласкою в голосі мовила Тоня, пригріваючи свого невдаху-морехода (Гончар, Тронка, 1963, 249); [Марія:] Коли не бачать (козаки] раю, їм в пеклі гарно! Однак кого дівочий погляд з них пригріє і вогонь притушений роздує, той пекло своє зараз кине і в рай летить... (К.-Карий, І, 1960, 148); Дівоча вдача як лоза напровесні: пригрій її променем душі - і вона на все життя прихилиться до тебе і стане твоїм серцем чи тінню (Стельмах, І, 1962, 130); * Образно. Дехто казав, що його врятували... Я не можу цьому вірити. Його, певно, пригріла земля Варшави (Ю. Янов., II, 1958, 18).
@ Пригрівати (пригріти) на грудях (за пазухою) гада (гадюку, змію) - те саме, що Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) [свого] серця (див. відігрівати). Вихор сплюнув і гірко вилаявся: - Пригріли гада за пазухою (Кучер, Чорноморці, 1956, 312); Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: «Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?» (Гончар, II, 1959, 78).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригріваю | пригріваємо |
2 особа | пригріваєш | пригріваєте |
3 особа | пригріває | пригрівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригріватиму | пригріватимемо |
2 особа | пригріватимеш | пригріватимете |
3 особа | пригріватиме | пригріватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пригрівав | пригрівали |
Жіночий рід | пригрівала | |
Середній рід | пригрівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пригріваймо | |
2 особа | пригрівай | пригрівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пригріваючи | |
Минулий час | пригрівавши |