придиратися
ПРИДИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИДРАТИСЯ, деруся, дерешся, док., розм. Використовувати що-небудь як привід до якихось зауважень, обвинувачень (звичайно безпідставних); прискіпуватися. Усе придирається [Харко]: «У вас, каже, не так усе, як у людей» (Кв.-Осн., II, 1956, 482); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія (Тют., Вир, 1964, 30); Вівця десь в пір'ячко вкачалась, Пидоря до Вівці присікалась, придралась, Що, буцім, бач, Вівця курей її поїла і гусей (Бор., Тв., 1957, 141).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придираюся | придираємося |
2 особа | придираєшся | придираєтеся |
3 особа | придирається | придираються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придиратимуся | придиратимемося |
2 особа | придиратимешся | придиратиметеся |
3 особа | придиратиметься | придиратимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | придирався | придиралися |
Жіночий рід | придиралася | |
Середній рід | придиралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придираймося | |
2 особа | придирайся | придирайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | придираючись | |
Минулий час | придиравшись |