прижмур
ПРИЖМУР, у, ч. Злегка прикриті повіками очі. Гладко причесаний німець у мундирі і валянках підійшов до Оксена, з прижмуром оглядаючи його (Тют., Вир, І964, 527); - Є відомості, що Ван-Саунгейнлер приземлився в глухому селищі дикунів на верхньому Оріноко, - сказав один із кореспондентів, ховаючи за товстими скельцями окулярів хитруватий прижмур очей (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прижмур | прижмури |
Родовий | прижмуру | прижмурів |
Давальний | прижмурові, прижмуру | прижмурам |
Знахідний | прижмур | прижмури |
Орудний | прижмуром | прижмурами |
Місцевий | на/у прижмурі | на/у прижмурах |
Кличний | прижмуре | прижмури |
прижмурити
ПРИЖМУРИТИ див. прижмурювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прижмурю | прижмуримо |
2 особа | прижмуриш | прижмурите |
3 особа | прижмурить | прижмурять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прижмурив | прижмурили |
Жіночий рід | прижмурила | |
Середній рід | прижмурило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прижмурмо | |
2 особа | прижмур | прижмурте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прижмуривши |