призвід
ПРИЗВІД, воду, ч. , рідко, перев. у сполуч. із сл. давати. Приклад для наслідування. [Золотницький:] Хлоп смів проти пана такі слова казати!.. Хто се каже? [Мартин:] Та всі. А найбільший призвід отой Грицько дає (Гр., II, 1963, 554); Коли ми не маємо права виключити вас за трійку з грецької мови, то маємо повне право з тріумфом вигнати із школи за непокору, за той шкідливий призвід, який ви даєте другим (Крим., Вибр., 1965, 332).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | призвід | призводи |
Родовий | призводу | призводів |
Давальний | призводові, призводу | призводам |
Знахідний | призвід | призводи |
Орудний | призводом | призводами |
Місцевий | на/у призводі | на/у призводах |
Кличний | призводе | призводи |