примудрувати
ПРИМУДРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех., розм. Мудро придумати що-небудь. [1-й голос:] Так от же він примудрував так хитро, В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Сам., II, 1958, 70); // Те саме, що примудрятися. - Дивно, як вони примудрували почепити його [прапор] вночі! -промовив Гаврило Клумак (Скл., Карпати, II, 1954, 144).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примудрую | примудруємо |
2 особа | примудруєш | примудруєте |
3 особа | примудрує | примудрують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примудрував | примудрували |
Жіночий рід | примудрувала | |
Середній рід | примудрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примудруймо | |
2 особа | примудруй | примудруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | примудрувавши |