примчатися
ПРИМЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Те саме, що примчати 2, Примчавсь Данило.. «Не втечеш! - крикнув, - не втечеш!» (Вовчок, І, 1955, 101); Гриць прийшов до Давида Маркевича сам. Власне, не прийшов, а примчався (Шовк., Інженери, 1948, 332); // Швидко наступити (про час). Примчались літа вогнисті (Шпорта, Запоріжці, 1952, 38).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примчуся | примчимося |
2 особа | примчишся | примчитеся |
3 особа | примчиться | примчаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примчався | примчалися |
Жіночий рід | примчалася | |
Середній рід | примчалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примчімося | |
2 особа | примчись | примчіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | примчавшись |