приписник
ПРИПИСНИК, а, ч . Особа, приписана до якогось військового підрозділу, команди і т. ін. Літній боєць, мабуть з приписників, в окулярах, схожий на якого-небудь бухгалтера, сидячи серед солдатського гурту, ..крутив у руці щойно одержану нову гранату (Гончар, Людина.., 1960, 223); * У порівн. [Терешко:] Ти не колгоспник, а неначе приписник до чужого полку, тобі все одно, який наш колгосп, який урожай, а для мене - ні (Зар., Антеї, 1962, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приписник | приписники |
Родовий | приписника | приписників |
Давальний | приписникові, приписнику | приписникам |
Знахідний | приписника | приписників |
Орудний | приписником | приписниками |
Місцевий | на/у приписнику, приписникові | на/у приписниках |
Кличний | приписнику | приписники |