приплакувати
ПРИПЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док., перех. і неперех., розм. Плакати над ким-, чим-небудь, оплакувати кого-, що-небудь. - Нема кого приплакувати й притужувать (Н.-Лев., ІV, 1956, 322); - Ех, якби оце мені вмерти тут у малині. Хай тоді шукають, хай плачуть наді мною, приплакують (Довж., Зач. Десна, 1957, 467).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплакую | приплакуємо |
2 особа | приплакуєш | приплакуєте |
3 особа | приплакує | приплакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплакуватиму | приплакуватимемо |
2 особа | приплакуватимеш | приплакуватимете |
3 особа | приплакуватиме | приплакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приплакував | приплакували |
Жіночий рід | приплакувала | |
Середній рід | приплакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплакуймо | |
2 особа | приплакуй | приплакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приплакуючи | |
Минулий час | приплакувавши |